top of page
  • Фото автораUCEE

Види польських вищих навчальних закладів

В даний час в країнах Європейського Союзу одним з пріоритетних завдань є забезпечення високої якості освіти. До його реалізації відповідно до європейських стандартів приступила і Польща, ставши членом ЄС в 2004 році. Був прийнятий закон «Про вищу освіту» від 27 липня 2005 року, що регламентував, по суті, повну синхронізацію системи вищої освіти з Болонським процесом, а також для більш якісного управління у травні 2006 року реорганізована структура польського уряду.

Міністерство освіти і науки було розділене на два окремих міністерства: Міністерство національної освіти, що відповідає за початкову і середню освіту, і Міністерство науки та вищої освіти, прерогативою якого стала наукова діяльність і вся сфера вищої освіти, включаючи і розподіл бюджету для наукових досліджень, фінансованих державними фондами.

Таким чином, під юрисдикцією Міністерства науки та вищої освіти знаходяться всі вищі навчальні заклади Польщі.

Вищий навчальний заклад (uczelnia, szkoły wyższe) згідно ст.2, п.1 закону «Про вищу освіту» від 27 липня 2005 року - це школа, що надає вищу освіту, створена в порядку, встановленому законом. В 2012/13 навчальному році в Польщі налічувалося 453 вищих навчальних заклади різних форм власності, де навчалося 1677000 студентів.

Види польських вищих навчальних закладів

Залежно від юридичного статусу засновника, способу створення і джерела фінансування виші поділяються на такі види:

а) державні - створені відповідним органом державної влади чи державною адміністрацією на підставі Закону і фінансуються державою (в 2012/13 навчальному році на території Польщі діяло 132 державних вищих навчальних заклади);

б) недержавні (приватні) - створені на підставі рішення міністерства юридичними або фізичними особами, які не є органами державної влади або місцевого самоврядування, діяльність яких не фінансується державою; хоча, слід зазначити, що закон все ж прописує таку можливість (в 2012/13 навчальному році в Польщі налічувалося 321 приватний вищий навчальний заклад).

Закон рівною мірою поширюється як на державні, так і на недержавні вищі навчальні заклади. А значить, кожен з них використовує однакові стандарти організації навчального процесу та викладання, що, в свою чергу, вказує на те, що форма власності за визначенням не впливає на якість освіти і престиж отриманого диплома.

Закон не поширюється на вищі навчальні заклади та духовні семінарії, що належать церквам і релігійним організаціям (за винятком Люблінського католицького університету імені Івана Павла ІІ), крім випадків, коли в угоді між урядом і церквою вказані інші варіанти.

Залежно від наявності або відсутності права присуджувати докторський ступінь (PhD) вищі навчальні заклади поділяються таким чином:

а) професійні (zawodowa) - не мають права присудження докторського ступеня;

б) академічні (akademicka) - мають право присудження докторського ступеня.

Залежно від того, хто з Ради міністрів Польщі ліцензує і здійснює подальший нагляд за дотриманням положень закону «Про вищу освіту», вищі навчальні заклади діляться на такі категорії, як:

а) військові (wojskowe) - виші, над якими нагляд здійснює міністр національної оборони Польщі (наприклад, Військово-технічна академія ім. Ярослава Дамбровського в Варшаві);

б) вузи державних служб (służb państwowych) - над якими нагляд здійснює міністр внутрішніх справ (наприклад, Вища школа поліції в Щитно);

в) художні (artystyczne) - виші, над якими нагляд здійснює міністр культури і національної спадщини Польщі (наприклад, державні вищі театральні та кінематографічні школи, музичні академії, академії образотворчих мистецтв і тому подібні);

г) медичні (medyczne) - виші, над якими нагляд здійснює міністр охорони здоров'я Польщі (наприклад, Варшавський медичний університет, Познанський медичний університет імені Кароля Марцинковського, Гданський медичний університет, медичні академії);

д) морські (morskie) - виші, над якими нагляд здійснює міністр морської економіки (наприклад, Морська академія в Гдині).

Академічні вищі навчальні заклади в залежності від обсягу та характеру повноважень з присудження докторського ступеня (stopień naukowy «Doktor» - еквівалент PhD) класифікуються на наступні типи (вузи виділені відповідно до закону «Про вищу освіту», проте, в даний час не всі вони відповідають вимогам цього закону):

а) університет (uniwersytet) - вищий навчальний заклад, що володіє правом присудження ступеня доктора (PhD) як мінімум в 12-ти наукових дисциплінах, у тому числі по 2 дисциплінам з наступних напрямків: в галузі гуманітарних, суспільних наук або теології; математичних, фізичних або технічних наук; природничих наук; юридичних або економічних наук;

б) технічний університет (uniwersytet techniczny) - вищий навчальний заклад, що має право присудження наукового ступеня доктора (PhD) як мінімум в 12-ти наукових дисциплінах, з яких 8 належать до сфери технічних наук;

в) профільний університет (inny uniwersytet) (наприклад, медичний, економічний, сільськогосподарський, природничо-науковий, технологічний і так далі) - вищий навчальний заклад, який має право присуджувати ступінь доктора (PhD) як мінімум в 6-ти наукових дисциплінах, у тому числі принаймні в 4-х, які повністю відповідають профілю ВНЗ;

г) політехнічний університет (politechnika) - вищий навчальний заклад, що має право присудження ступеня доктора (PhD) мінімум в 6-ти наукових дисциплінах, з яких, принаймні, 4 в галузі технічних наук;

д) академія (akademia) - вищий навчальний заклад, який має право присуджувати докторський ступінь (PhD) мінімум в 2-х наукових дисциплінах.


Джерело: https://osvita.ua


9 переглядів0 коментарів
bottom of page